Симптоми сечокам'яної хвороби

Ниркові камені (конкременти) мають різні розміри і форми залежно від їх складу, причин і умов формування. Як правило, чим більший камінь, тим помітніші симптоми.

Симптоми наявності каменів в нирках:

• часті позиви до сечовипускання, але сеча при цьому виходить маленькими порціями
• утруднене сечовипускання
• сильний різкий біль з боку хворої нирки в нижній частині спини
• ниючий / тягнучий біль в області живота або паху, біль, який не проходить
• кров у сечі
• нудота чи блювання
• лихоманка і озноб
• сеча, яка погано пахне або виглядає каламутною

Наслідки наявності каменю в нирках

У низці випадків наявність каменів у нирках може призвести до стану, відомого як «ниркова колька». Вважають, що біль при нирковій коліці – один із найсильніших, який може відчувати людина, і за інтенсивністю впливу перевершує навіть пологи.

Нирка починає боліти, коли камінь викликає подразнення або закупорку. У деяких випадках біль швидко наростає. Часто камені в нирках невеликих розмірів вимиваються з сечею, не завдаючи шкоди чи інтенсивного болю. Знеболювальні засоби можуть бути єдиним методом лікування невеликих каменів. Для каменів, які викликають тривалі симптоми або ж інші ускладнення, потрібно інше лікування. У складних випадках може знадобитися оперативне втручання.

Ниркова колька з’являється, коли камінь викликає закупорку ниркового сегмента або сечоводу, що призводить до перерозтягнення капсули нирки, де знаходяться больові рецептори. Уратні камені до 4 мм можуть вийти самостійно при використанні терапії цитратними сумішами і спазмолітиків, нестероїдних протизапальних препаратів, знеболювальних, хоча є ризик виникнення ускладнення, такого, як, наприклад, гострий обструктивний вторинний пієлонефрит. Тому, чим швидше буде дренована блокована нирка, тобто, чим швидше відновиться відтік сечі, тим краще.

Наслідки наявності каменю в нирках

• По-перше, камені в нирках підвищують ризик розвитку хронічного захворювання нирок: пієлонефритів, кісти нирок, циститів, посилення больового синдрому.
• По-друге, якщо у вас сформувався хоча б один нирковий камінь, ви маєте 50% ризику розвитку іншого протягом наступних 5-7 років.

Типи ниркових каменів

Навіщо потрібно вивчити вміст каменя?

Якщо ви виявили у себе хоча б один з наведених симптомів, вам слід якомога швидше звернутися до лікаря. Якщо у вас вийшов камінь самостійно, бажано принести його лікарю для точного визначення його типу. Вивчення каменя допоможе зрозуміти причини формування, визначити способи їх видалення (якщо каменів декілька) і зниження ризику появи нових.

Велике значення має визначення щільності каменя при проведенні комп’ютерної томографії, яка вимірюється в одиницях Хаунсфілда (НU). Також рекомендують здати добовий аналіз сечі на солі та аналіз на транспорт солей, визначити рівень паратгормону крові, іонізованого кальцію крові і т.п.

Найпоширеніший тип ниркових каменів містить кальцій. Він є важливою частиною здорового харчування. Нирка зазвичай виводить зайвий для організму кальцій. Але іноді кальцію накопичується занадто багато, і в сполученні з іншими речовинами, які утворюються в результаті метаболізму, як, наприклад, оксалат, формується камінь. Найпоширеніша комбінація називається оксалат кальцію.

Менш поширеними типами каменів є такі, що:

1. містять магній і аміак, так звані струвитні конкременти, вони виникають при інфекції сечовивідних шляхів;
2. утворені з кристалів урату натрію мононатрію (уратні камені), які ще називають каменями сечової кислоти, 
3. найрідкіснішим видом каменю є цистиновий, який формується, як правило, внаслідок сімейної спадковості або генетичної схильності.

Види ниркових каменів

Камінь в нирках (нирковий конкремент) є щільним утворенням, яке складається з хімічних речовин в сечі. Якщо в нирках і сечовому міхурі в занадто малій кількості рідини концентрується занадто багато відходів, вони починають кристалізуватися. Хімічними речовинами, що утворюють камені, є кальцій, урат, оксалат, цистин, ксантин і фосфат. У більшості людей вживання достатньої кількості рідини сприяє виведенню цих хімічних речовин з сечею, що запобігає утворенню каменя. Але у людей, схильних до сечокам’яної хвороби, кристали притягують інші елементи, об’єднуються і збільшуються в розмірах. Камінь може залишатися в нирці або пройти сечовивідними шляхами у сечовід. Іноді крихітні камені виходять з організму з сечею, не завдаючи особливого болю. Але камені, які застрягли і не рухаються, як правило стають причиною накопичення сечі в нирках, сечоводах, сечовому міхурі або сечівнику, що викликає біль і запалення сечовивідної системи.

Ниркові конкременти класифікують за причиною їх виникнення на неінфекційні, інфекційні, генетичні та медикаментозні.

Неінфекційні:

1. Оксалати кальцію – найпоширеніший тип ниркового каменя, який утворюється з солей щавлевої кислоти, коли кальцій з’єднується з оксалатом у сечі. Якщо розмір оксалатних ниркових каменів перевищує півтора сантиметра, необхідне оперативне видалення.

2. Урати – ще один поширений тип ниркового каменя. Вони утворюються з солей сечової кислоти за низького показника балансу лугів і кислот. Вживання продуктів харчування, що мають високу концентрацію природної хімічної сполуки пурин, збільшує утворення в організмі урата натрію, який за певних умов може формувати камені в нирках. Найчастіше уратні камені видаляють за допомогою медикаментозного лікування. До оперативного видаленню вдаються у 5% випадків.

3. Фосфати кальцію бувають двох видів, з яких брушит має неінфекційне походження. Камені, до складу яких входять фосфати кальцію, схильні до швидкого збільшення. Оскільки камені тієї групи складаються переважно з лугів, вони добре піддаються дробленню і розчиненню. Для видалення фосфатних каменів у більшості випадків досить правильної медикаментозної терапії та дотримання дієти.

Інфекційні конкременти – це камені, причиною утворення яких є інфекційні та запальні процеси сечовивідної системи. До цієї групи конкрементів належать струвит (фосфат магнію і амонію), карбонат-апатит, урат амонію. Майже всі камені цієї групи вимагають оперативного видалення.

До генетично зумовлених конкрементів належать цистин, ксатин, дигідроксіадедин. Камені цієї групи найчастіше видаляють хірургічно.

Медикаментозні конкременти формуються в нирках внаслідок неправильного прийому лікарських засобів. Існують також медичні препарати, які провокують зміни у складі сечі, тим самим сприяючи утворенню каменів. Лікування медикаментозних каменів у нирках починають з припинення прийому препаратів, що викликали їх формування. Наприклад: пацієнти, що приймають сульфаніламідні препарати (жарознижувальні ліки), повинні споживати велику кількість лужної рідини (до 3 літрів на добу).

Основні рекомендації щодо профілактики СКХ

Здоровий спосіб життя, як спосіб профілактики СКХ

Одним із найпростіших способів профілактики СКХ є правильний питний режим! Загальне правило – 40 мл рідини на 1 кг маси тіла на добу або орієнтування на діурез 2 літри сечі на добу!

Вживання достатньої кількості рідини допомагає зберігати правильну концентрацію різних речовин у сечі. Колір сечі – це показник такої концентрації. Чим темніша сеча, тим вона концентрованіша. Щоб організм добре очищувався, ваша сеча повинна мати світло-жовтий колір.

Щонайменше половина рідини, яку ви п’єте, має бути вода. Більшості людей необхідно пити в середньому 2-3 літри води на день. У спекотну погоду, і якщо ви займаєтеся спортом, вам слід пити більше. Бажано також зменшити вживання газованих напоїв, особливо солодких, а також кави і міцного чаю.

Систематичне підвищене потовиділення (через спекотну погоду, важкі фізичні навантаження, регулярні відвідування сауни або лазні) також може сприяти формуванню ниркових каменів. Чим більше ви потієте, тим менше виробляється сечі, що дозволяє мінералам, які утворюють камені, осідати і відкладатися в нирках і сечових шляхах через зниження швидкості потоку і об’єму сечі.

РЕКОМЕНДАЦІЯ: При підвищеному потовиділенні збільшити кількість рідини, яку ви п’єте, бажано води. Намагайтесь уникати солодких напоїв, особливо газованих і виноградного соку.

Велике значення має підбір правильного раціону харчування, який відповідає вашому показнику рН сечі, щоб підтримувати здоровий кислотно-лужний баланс в організмі.

Наприклад, раціон з великою кількістю фруктів і овочів робить сечу менш кислою. А тваринний білок навпаки підвищує рівень кислотності сечі, що може збільшити ризик розвитку таких каменів у нирках, як, наприклад, уратні.

Слід обережно і тільки після консультації професійного дієтолога вдаватися до так званих білкових дієт для схуднення (особливо з високим вмістом саме тваринних білків).

Необхідно звести до мінімуму споживання продуктів з великим вмістом солі, цукру і канцерогенів.

Чіпси, фастфуд, консервовані продукти, продукти швидкого приготування, спортивні та газовані напої бажано вживати якомога рідше, а краще зовсім виключити з раціону, адже вони складаються з концентратів, есенцій і кислот.

Кальцій має важливе значення для здоров’я людини! Але як уникнути формування ниркових кальцієвих каменів?

Провідну роль в цьому процесі відіграють правильне розуміння значення кальцію для людського організму і правильне вживання продуктів, що містять кальцій, лікарських засобів і дієтичних добавок з цим мікроелементом.

Не варто боятися вживати продукти, які містять кальцій. Насправді вони, переважно молочні продукти, допомагають запобігти формуванню каменів у нирках, тому що кальцій зв’язується з оксалатом (найпоширеніший тип ниркового каменя), перш ніж він потрапляє до нирок. Якраз навпаки, люди, що вживають мало кальцію з їжею, мають підвищений ризик формування ниркових каменів. Рівень оксалату, побічного продукту метаболізму, зростає, якщо в організмі не вистачає рідини, а також якщо занадто багато солі. Саме за цих умов він і зв’язується з кальцієм, утворюючи нирковий конкремент.

Основні методи лікування сечокам'яної хвороби

Методи лікування СКХ залежать від кількох факторів, таких як кількість, розміри, форми і тип ниркових каменів.

• Камені маленьких розмірів зазвичай виводять природним шляхом, збільшуючи кількість рідини, що випивається. Іноді в таких випадках лікар може призначити пацієнтові тільки знеболювальні препарати і спазмолітики.
• Залежно від типу ниркових каменів пацієнтові можуть призначити ліки, які знижують рівень кислотності сечі та розчиняють ці камені до розмірів, коли вони зможуть самостійно вийти разом з сечею. Як правило, цей метод використовують для розчинення уратних каменів за допомогою цитратних сумішей.
• Медикаментозний літоліз цитратними сумішами.
• Сполучаючись з водою в організмі, цитратні суміші чинять залужнюючу дію і створюють підвищену концентрацію іонів натрію та калію в сечі. Це нормалізує реакцію сечі та наближує її до нейтральних показників (pH 6,6-6,8). За таких умов істотно підвищується розчинність солей сечової кислоти і посилюється виведення калію, а це запобігає утворенню уратних конкрементів.
• Утримування показників кислотності сечі в межах 7.0-7.2 дозволяє розчинити вже наявні уратні камені в нирках.
• Для великих каменів інших типів також може застосовуватися хірургічний метод або неінвазивний метод дроблення. Ударно-хвильова літотрипсія – це неінвазивна процедура, яка використовує ультразвукові хвилі направленої дії, щоб дробити великі ниркові конкременти на дрібні фрагменти, які потім легше виводяться природним шляхом з потоком сечі.
• Якщо нирковий камінь занадто великий, або якщо він блокує відтік сечі, чи є ознаки інфекції або запалення, його видаляють хірургічно, як правило, шляхом однієї з процедур, зазначених нижче.

Уретроскопія – це метод візуальної діагностики сечівника (уретри), який проводиться за допомогою спеціального приладу (оптичного ендоскопа) – уретроскопа або уретроцистоскопа. Цей прилад використовують також для видалення каменю через сечовід.

Контактна лазерна літотрипсія – це високотехнологічна методика руйнування будь-якого типу каменів у нирках, сечоводі та сечовому міхурі. Під час процедури лікар через сечовивідні шляхи підводить до каменя мінівідеокамеру та спеціальний лазерний зонд-літотріптер, що руйнує камені до дрібних фрагментів і піску. Його використовують для контактного дроблення каменів у середній і нижній третинах сечовода.

Для дуже великих або складних каменів, особливо коралоподібних, лікарі використовують крізьшкірну (перкутанну) нефролітотомію / нефролітотрипсію.

Перкутанна нефролітотомія (ПНЛ) – хірургічна операція з видалення каменів з нирок через мінімальний пункційний отвір у поперековій ділянці (розріз шкіри – зазвичай до 12 мм).

Перкутанну нефролітотрипсію (ПНЛ) вважають одним з найбільш ефективних і безпечних методів видалення ниркових каменів, суть якого полягає у крізьшкірному введенні в систему нирки ендоскопічних інструментів для дроблення і видалення каменів. Дроблення каменів здійснюється контактним способом, впливаючи на них ударною хвилею. Видалення дрібніших фрагментів виконують за допомогою ендоскопічних інструментів. Цю процедуру проводять пацієнтам, яким протипоказаний інший неінвазивний метод видалення каменів – ДУВЛ (дистанційна ударно-хвильова літотрипсія).